Звіт дослідників

Ми - дослідники.  Це - наша робота. 

Дослід №1.

Одержання тютюнового диму і його розчинення

 

В пробірку внесемо трохи тютюну і закриємо її отвір пробкою  з газовідвідною трубкою.  Нагріватимемо пробірку полум'ям спиртівки, в пробірці утворюється темно-коричнева рідина – дьоготь, а з газовідвідної трубки виділяється  тютюновий дим, який розчинюється  у воді. 

Одержання речовин з сигаретного фільтру 

Відриваємо фільтр від сигарети після «куріння», розвертаємо його і поміщуємо в колбу з дистильованою водою. Колбу закриваємо пробкою і струшуємо.   Ці розчини будемо використовувати для подальших дослідів.   

Дослід №2.

Визначення реакції середовища отриманих розчинів.  

У  розчини, які ми отримали,  вносимо універсальний індикаторний папір. Він показує кислу реакцію середовища. Кислоти утворюються при взаємодії води з CО₂, SО₂, NО₂ , що виділяються при тлінні тютюну.   

Дослід №3.

Реакція з перманганатом калія (виявлення відновників).   

У тютюновому димі містяться відновники, які мають високу токсичність  і подразнюючу дію, наприклад бензальдегід, формальдегід, акролеїн. Для їх виявлення необхідно використовувати 5% розчин перманганату калія. У дві пробірки наливають по 1 мл розчину тютюнового диму і розчину, який отримано при вимочуванні сигаретного фільтру. Потім додають в кожну пробірку декілька крапель 5% розчину KMnO₄. Спостерігають  знебварвлення розчину і випадання бурого осаду MnO₂ через відновлення  KMnO₄  речовинами, що містяться в тютюновому димі:

   KMnO₄ +  Н₂О  + 3е → MnO₂ ↓ + 4ОН¯  

Дослід №4.

Виявлення фенолів в тютюновому димі  та  фільтрі сигарет.  

Реакція з ферум (ІІІ) хлоридом. У дві пробірки наливають по 1 мл розчинів, що містять розчинений дим і витяги з фільтрів, і додають 2-3 краплі 5% розчину ферум (ІІІ) хлориду. Рідина забарвлюється в коричнево-зелений колір через утворення суміші комплексних сполук фенолів різної будови. Кожен фенол дає своє забарвлення, наприклад фенол - фіолетову, пірокатехін - зелену, а гідрохінон - зелену, яка переходить в жовту.

 Дослід №5.

 Виявлення аміносполук в тютюні.  

До фільтрату настоянки тютюну додаємо 2-4 краплі водного розчину нінгидрина, суміш перемішуємо і кип'ятимо на водяній бані 5-10 хвилин до появи інтенсивного фіолетового забарвлення. Вільна аміногрупа взаємодіє з нінгидрином.

 Амінокислоти тютюну не являють небезпеки, проте при згоранні тютюну, тобто при курінні, відбувається окиснення їх з утворенням різних оксидів азоту, з яких NO, NO₂, N₂O₅ відносяться до токсикантів II класу небезпеки. Вищій оксид - N₂O₅, з'єднуючись в легеневих альвеолах з водою, утворює нітратну кислоту.   

Дослід №6.

Дія нікотину на насіння квасолі.  

Висадили в трьох розсадниках з однаковою землею насіння квасолі. Полив проводили в один і той же час однаковим об'ємом води. Перший розсадник поливали звичайною водою (еталон),  другий  – водою з розчиненим в ній тютюновим димом, а третій – водою, що містить витяг сигаретного фільтру.  

Результати експерименту:

-                     під впливом нікотину насіння квасолі не розвивається,

-                     нікотин, що міститься у воді для поливу, вбиває зародки насіння. 

Дослід №7.

Вплив куріння на властивості ферментів слини         

Мета експерименту:  Довести шкідливий вплив куріння на організм людини через зміну властивостей слини курця.         

Куріння вважається шкідливою звичкою через дію на організм декількох чинників. Одним  з них є нікотин, що міститься в рослинах тютюну, а отже і в сигаретах нікотин. Одним із проявів його шкідливого впливу на організм курця є погіршення здатності слини до гідролітичного розщеплювання крохмалю. Тому як індикатор наслідків для організму людини від дії шкідливих хімічних чинників тютюнового диму було вибрано амілази – ферменти, що містяться в слині людини. Як і інші ферменти, амілази мають білкову природу і, проявляючи каталітичні властивості, впливають на швидкість біохімічних реакцій.        

Активність амілаз визначали по їх здатності прискорювати реакцію гідролізу крохмалю.         

Хід дослідження:  Пробірки нумеруємо. У пробірку №1 поміщуємо розчин слини і розчин крохмалю;  у пробірку №2 -  розчин слини з тютюновим димом і розчин крохмалю. Вміст пробірок ретельно перемішуємо. 

У кожну пробірку додаємо розчин йоду (реактив на крохмаль). Потім пробірки поміщуємо у водяну баню на 10 хвилин, 37-38°С.         

У пробірці №2, що містять слину, оброблену тютюновим димом, знебварвлення розчину відбувається повільно, синє забарвлення не зникає, лише трохи світлішає.

У пробірці №1, що містять слину, яка не піддавалася дії тютюнового диму, синє забарвлення розчинів швидко зникає, хоча розчин не знебарвлюється повністю упродовж 10 хвилин. Якщо продовжити спостереження, зберігаючи температуру водяної бані на рівні 37°С - 38°С, то відбувається повне знебарвлення розчину; у пробірці № 2 – зберігається синє забарвлення крохмалю. 

На підставі проведеного дослідження можна зробити висновок: нікотин та інші токсичні компоненти тютюнового диму викликають зниження активності ферментів слини – амілаз до гідролітичного розщеплювання крохмалю.    

Висновок: за допомогою хімічних експериментів ми довели наявність шкідливих речовин в тютюновому димі і фільтрі сигарет.